А на долині пасуться корови,
Водицю з маленької річечки п"ють,
А значить село виживає потроху,
Тут люди працюють, кохають, живуть.
Та долі єднають, народжують діток,
Вирощують хліб і плекають сади.
Бо тут навіть сонце яскравіше світить,
Всміхається місяць з-за хмар молодий.
Повітря тут свіже, настояне влітку
На травах цілющих.Ти тільки вдихни -
Погане забудеться все на хвилинку,
Немов би потрапив у рай неземний.
Тут айстри та мальви квітують на грядках,
І сяють зірками ще на рушниках,
В селі ж є хати, що усі в вишиванках,
Хвала господиням, їх вмілим рукам.
Бо бережуть тут традиції давні,
Примножують славу дідів та батьків,
Передають все надбання нащадкам.
Живи ж бо, село ти во віки віків!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759844
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський