Ми залишали виснажений форт.
Туман зимовий був тоді не з нами,
Димів уже не наш аеропорт,
Оскалений бетонними стовпами.
Мовчали амбразури, вже без нас,
І вперше відступаючи без бою,
Не програний, а витриманий час
Ми в ДАПі залишали за собою.
Ми знали - ще не мертвими були
Від вибуху поховані в бетоні,
І правила підтверджені пройшли -
Нема в війні з Росією законів.
Не скаже - боягузи - нам стратег
І докору не кине нам у спину.
Розбиті, ми відходили, зате
В поразці зберігали Україну.
Вже строк минав відведений якраз
Для їхньої безкарності і слави.
За двісті сорок днів вже піднялась
На їхню смерть народжена держава.
І там, де нагрівалися стволи,
За кроки від затаєної міни,
На сірі стіни надписи лягли -
Автографи всієї України.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759827
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2017
автор: Леонід Луговий