[b]К[/b]алейдоскоп пройдешніх днів —
[b]А[/b]корди спогадів яскраві.
[b]Л[/b]истає вітер книгу снів,
[b]Е[/b]скізи мрій забуті, давні.
[b]Й[/b]мовірно сум їх обрамля,
[b]Д[/b]авнішній сум, та не пройдешній.
[b]О[/b]зветься тихо, десь здаля,
[b]С[/b]покійний надто, не тутешній.
[b]К[/b]артати марно знов себе,
[b]О[/b]брази згадувати смішно.
[b]П[/b]роходять дні, минає все,
[b]П[/b]рокльони посилати грішно.
[b]Р[/b]іка життя в осінню тиш
[b]О[/b]горнута і легко, й ніжно
[b]Й[/b] на березі густий спориш
[b]Д[/b]рімає затишно і втішно.
[b]Е[/b]кстравагантність й дивний шарм —
[b]Ш[/b]аблонності не зна природа.
[b]Н[/b]езмінне лиш минуле й нам
[b]І[/b]з ним нелегко. Як заброда
[b]Х[/b]овається не знамо де,
[b]Д[/b]о нас у спогади приходить,
[b]Н[/b]астирно в світ свій знов веде
[b]І[/b] ми, затамувавши подих,
[b]В[/b] минулім знайдемо себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759798
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2017
автор: Радченко