Мені кажуть писати лірику,
А хтось хоче щось соцпобутове.
Як переплисти цю річку
Запитую у вас, панове?
Є ті кому глибоко пох*й на все,
Щоб я там собі не римував.
Пробачте мені. Знаю, усе пройде:
Настрій як осінь. Парасолю зламав.
В цьому дощовому Львові
Є свої панянки любові.
Ну ви ж хотіли про любов:
Курва на трасі по колу знову і знов.
Сідає в нову іномарку
В якій український рагуль.
Не доплатить, а дасть цигарку.
В той час на сході хтось сховається від куль.
Любов то дивна штука, як не крути.
І як ставитися до цього вірша
Залежить від вас, мої сестри і брати
Ця дівчинка не грішна і не свята.
В неї найдревніше ремесло.
Це знає навіть дитина у дворі.
В той час коли поети помирають молоді,
Їй на трасі салютують водії.
04.11.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759777
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.11.2017
автор: Kukhta Bohdan