Нічний у філіжанці чай,
а Місяць – часточка лимону.
Нехай хоч трішки охолоне,
не опалити б серце вкрай.
В нім думи плавають сумні
про сьогодення і минуле.
Вони в горнятку потонули
і причаїлися на дні.
У ньому присмак давнини,
шкільні, уже далекі, роки
і нелегкі життя уроки,
що добавляли сивини.
Нічний гарячий в чашці чай,
поволі вгору в’ється пара.
Туди, де світло ллють Стожари
і ще лунає дивограй.
Уперто відганяє сон
і душу бунтівну зігріє,
юнацькі розворушить мрії
зі спогадами в унісон.
Міцний зелений в чашці чай
смакує уночі з лимоном.
Той трунок визволить з полону,
та цукром лиш не зловживай.
09.11.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759478
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2017
автор: Олександр Мачула