Давно земля батьківська без оков,
Тут небо чуба гріє вільно в житі.
Але чому мої краяни знов
Вчащають до катівень московитів?
Чом сіті триколірні їм плетуть,
На голови безжально накидають,
У спутані тіла вливають ртуть
Та вбивчим болем «каюсь» вибивають?
Допоки владний і підступний «брат»
Не мирне зерня сіятиме – морок,
Ковтати кров невинних буде Град?
Пора в горлянку злу запхати корок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759390
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.11.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)