Ти —
мов бочку кинуло морське опудало —
вино палубу геть заливає!!
Моє серце —
за Тобою так скучило!!!
один Бог те знає...
П’ ю і плачу — і п’ю
серце плаче
П’ю — пробачать...
всяк в винній па́рі...
Що дебати? за яким ха́рчем?
Всім — поворот кокард, ллється любов даром...
Кріпше нарду й бравіссімо
як би вкинуто в сон цей? —
Якби взнали!..
що сильніша!..
любов може на Сонці —
тільняшки повісили б! —
лизали б сонце...
Від Твоєї любові
тло щезає ганебне,
Корабель сам всушив восьме коло...
Штиль, гладінь...
Найсильніша жага у неба.
Найсильніший любові голод.
Один Бог так знає.
30.11.2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759338
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.11.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович