Пливе над степом полиновий дзвін,
в повітрі запах ладану витає.
Вкраїну ні на мить не полишає,
десятиліття не стихає він.
Донині пам’ять мозок люто рве,
голодні діти все перед очима…
Та неприродня, нелюдська картина
мов лемешем чіпляє за живе!
Свята земля дідів моїх, батьків,
благословенний Велесовий краю,
з моїм народом разом розпинають
тебе кати вже протягом віків.
Народе мій, чому засумував?
Згадай свої звитяги незабутні!
Своїх дітей не виведеш в майбутнє?
Невже навіки буйні крила склав?!.
07.11.2017
https://ukrainian.voanews.com/a/holodomor-canada/3078744.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759306
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.11.2017
автор: Олександр Мачула