По сірих дахах
тарабанить, безжально, дощ,
він змиває усе,
що вже так давно наболіло,
і здавалося,
що в житті не буває меж,
і здавалося
все минуло,
перехворіла.
Щедро зорями
сипались мрії вночі
і душа підбирала до серця холодного,
рими.
На зворотню адресу
повертаються вірші-листи
і лишають серця адресатів
навіки чужими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759214
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2017
автор: Анюта Славская