Хвилі часу розмивають весь пісок,
Що є фарби сьогодення, ти зникаєш...
В терпке завтра залишається лиш крок.
Хвилі часу усе більші, не встигаю...
Берегти тепло, що скарбами душі.
Щирі сльози, мої перли, ти не знаєш,
Чи не хочешн залишатися в тиші,
Кольоровій, де ще хвилі не сягають...
Хвилі часу, розмивають геть усе.
Чи залишимось ми небом, чи ночами...
Вітер спогадів нам мрію донесе,
Бо на хвилях залишаємось лиш снами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2017
автор: Квітка))