Вечірній Львів поглинутий дощем,
бруківка сяє від барвистої реклами.
Хтось парасолею накрився, хтось плащем,
і лиш Нептун сумує за морями.
Він стежить за трамваями на Ринку,
Діана каву всім охочим подає.
Античні постаті не мають відпочинку,
дрімають трішки, як світанок настає.
Сторо́жать леви спогади про місто,
сурмить велично з Ратуші сурмач.
А телевежа так осяйно і врочисто
на місто дивиться, як відданий глядач.
7.10.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759156
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 07.11.2017
автор: Пасічник Анатолій