Сука…!
Так безглуздо все своє життя просрати,
Що навіть в старості нема чого згадати.
І скільки б після боїв руками не махати,
Крім, як у себе, ні у кого щось вимагати.
У молодості з розумом потрібно дружити,
Щоб у майбутньому було ще краще жити.
А тепер я тільки від безсилля мушу вити,
І в усьому, що отримав, лиш себе винити.
П`яний проспиться, дурний вже ніколи.
Так тобі і треба, тому і своєї не маєш долі.
За те, що чужій підкоривсь нерозумній волі,
І жеврій, до скону, в убогому своєму колі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758979
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2017
автор: Платон Маляр