* * *
Богородиці Преблагословенній
Діві присвячується
Безсмертна, Єдина!
Ти розумієш
що
жива людина
я!
Небо високе!..
І переплигаючі ріки — потоки,
це я жену
а я жену до Неба
священнії соки!!
Отче, святий весноокий!
Щезли вже фокуси...
окси-палокси, фокусування,
гілка і гілка...
дак не всохне лозина...
горби все — вище
я жену в Небо
це я жену в Небо —
священнії соки!!
але розуміє: я є людина.
Щасна!
Безсмертна!
Тягне Єдина!
В поля веселковії!
а я любов
любов не захоче у провід
переступаю я шляхопроводи...
доки ми? — в щастя?
Щасна!
Кохана!
Бо
Ти веселковая!
та новоселенці
з лісом ми
іще веселії
тим в перстах зеленці
ранок
ранок в цій зелені
22.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758868
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.11.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович