« Осінь»
Осінь — схилились жоржини в чарівному сні.
Осінь, невже ти не бачиш ,що сумно мені!
Літо – пройшло непомітно і зникло у млі.
Осінь, невже ти не бачиш, що сумно мені!
Намалюю кольорами радісну веселку,
Напишу вірші думками ,знов веселими.
Розкажу тобі про сонце ,що десь зникло вдалині,
Тільки ти повір, я прошу , ти повір мені!
Вітер — кружляє знов листя в осіннім саду.
Вітер — додому самотньо я знов мовчки йду.
Літо — пройшло непомітно і зникло у млі.
Осінь, невже ти не бачиш, що сумно мені!
Віра Верховинка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758512
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.11.2017
автор: Віра Верховинка