За що ненавидиш мене і змушуєш вслухатись в тишу.
Любов до тебе не мине, навіть коли не буду ближче, ніж дощ за вікнами оселі.
Всі свої думи не веселі сховати хочу назавжди глибоко в зраненому серці,
яке тобі хотів простерти в руці,
долонею до верху. Ти ж все сприймаєш надто зверхньо.
За що ненавидиш мене й втискаєш в заскарублу нішу?
Ніхто ні дня не поверне, ніхто мене уже не втішить.
А ти ненавидиш за що?
Я сподіваюся дізнатись.
Чому ненавидиш мене?
Скажи і вже сьогодні втратиш тоненьку нитку спілкування.
Втомили сильно сподівання, пояснення і споглядання: скажи чому і йди здорова!
Тебе чекає гарне й нове,
Але не йди, не розповівши,
Прошу в останнє в цьому вірші.
За що ненавидиш? Чому? Тобі завдав якого горя?
Скажи мені, бо не знесу мовчання твого й свого болю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2017
автор: ABIV