Цілую тіло твоє вологе
Між пальці пазурі пхне тривога
І я волаю заради Бога
Пусти
Вчорашній вечір змішавсь із квасом
Яскраві ночі в яких ми разом
Перетворились останнім часом
У сни
Моє волосся твоє шовкове
Брова на щастя згина підкову
І десь омріяна колискова
Звучить
Тепер дороги від нас до краю
Ми разом знов у пилку кураю
Степні підошви нам витирає
Мить
Якщо та зірка впаде остання
Якщо цей пагін зімне чекання
Якщо режимові вимикання
На зло
Ти свої очі не склепиш серце
Відчиниш протягом на озерце
Знесеш болото шкіряним берцем
Коло
Мене тоді я в тобі розтану
Повік твоєю на волі стану
Примчусь за будь-яких я обставин
Свою
Душу викладу в твої дужі руки
Тілом вип'ю ганьбу розлуки
Я прийду лиш на осінні звуки
Люблю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758309
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2017
автор: URANIA