Листопад ... Перший день... Поминання...
Із сльозами , спогадами ,болем...
Спішу на могилку до мами ,
Йду ріллею , щойно зораним полем.
Тут колись бігла стежина ,
Що люди літами топтали,
ЇЇ знала в селі кожна людина,
А тепер її нащось зорали.
Стежина ця знала багато,
Сльози порох на ній прибили ,
По ній ходили в дні горя і в свята,
На могили людей, що спочили.
Ідуть поперек усі полем,
Топчуть пам"яті нову стежину,
Йдуть у серці з любов"ю І болем,
Світять свічі на кожну могилу.
Листопад... Небо плаче дощем,
Загорнулось у хмар темну шаль,
У душах - невимовний біль і щем.
І вічна пам"ять, і великий жаль!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2017
автор: Калинонька