Поезія йде із душі

Я  тішуся  чистому  ранку
І  сонцю  осінньому  вдень.
І  кава  -  моя  забаганка,
Й  поезія  світла  -  мішень.

І  хочу  радіти  я  словом,
Молитва  вже  лине  увись.
І  янгола  прошу  святого:
Крилом  сніжно-білим  торкнись.

І  мрії  плекаю  я  в  серці,
І  любий  для  мене  весь  світ.
Перлини  збираю  із  денця,
 Бо  досвід  -  завжди  дивоцвіт.

Любов  бачу  в  кожнім  листочку,
Мені  навіть  милі  дощі.
Я  словом  сплітаю  віночок,
Поезія  йде  із  душі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2017
автор: Світлая (Світлана Пирогова)