Приборкай, Господи, мої палкі вуста,
до язика мого пристав Ти охорону,
щоб ніс смиренно я свого хреста
і не порушував біблійного закону!
Язик мій – ворог. Часом він різкий,
не знає меж, завад, авторитетів…
Говорить правду, ллє мов мед гіркий,
але він незамінний для поета.
Боровся все життя з тим козаком,
уже підходить до порогу й старість…
Як справитись не можеш з язиком,
то де вже говорить про досконалість?!
Приборкай, Господи, палкі мої вуста,
щоб не порушував найвищу заборону
та ніс смиренно я свого хреста –
мого Ти ворога візьми під охорону!
31.10.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758003
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.10.2017
автор: Олександр Мачула