Сядь зі мною на край Всесвіту. Мовчи.
Ти не впадеш в небо, не зірвешся.
Не ступай ногами в зорі. Не топчи.
Мій хороший. Просто обпечешся.
Юродиві тут живуть собі. І чай
На зірках зварили. Філіжанку
І тобі принесли. А он майже рай .
Ти лягай. Я поряд аж до ранку.
Не важливо, що міста, міста, міста
Поміж нами. Сядь ось тут скраєчку.
Юродиві підуть пішки до Христа
В нічку в рай і наберуть водичку.
Щоби Янголята вмили личко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757980
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2017
автор: Відочка Вансель