* * *

Нема  в  світі  бога,  нема  і  на  небі…,
Хоч  я  в  це  вірю,
Та  згадую  його,  при    потребі.

Не  повинні  так  у  світі  люди  жити.
І  ні  до  чого  тут  ні  чорт,  ні  бог.
Істину  не  важко  зрозуміти,
Вона  в  глибині  нікчемних  залог.

Дуже  легко  богом  прикриватись,
А  ще  легше  на  чорта  все  списати,
Здобутками  хочеться  тим  хизуватись,
Хто  підлість  свою  прагне  десь  сховати.

Я  не  вітаю  ідей  більшовизму,
Де  все  треба  відняти  й  розділити,
Не  дуже  вірю  і  в  силу  анімізму,
Навіщо  моїй  душі  без  тіла  жити.

За  стільки  лихоліттям  прожитих  віків,
Колись  нарешті  люди  зрозуміють,
Що  результати  залишених  ними  гріхів,
Подолати  більше  не  зуміють.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757915
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.10.2017
автор: Платон Маляр