Повторюю всоте, утисячне:
- Я буду!
- Не буду!
- Забуду!
Черговість увімкнень та виключень
В маяк обернула споруду:
Будинок, заселений мріями,
Знеструмлює докором мозок.
Уяву настінними тінями
Воскових свічок гріють сльози.
Приглушене світло – ледь видиме.
Приглушені звуки – ледь чутні.
Фантоми в нічнім перевтіленні
Сприйманню диктують присутність:
Мандрують по шкірі мурашками,
Пульсують кипінням у венах.
Б’є осуд тверезості гаслами
У світло – безжально, студено.
- Із чого свічки тії вилито?
У чому безсмертні воскові?
Чого вітру злому не знищити?!
- З любові!
В любові!
Любові!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2017
автор: Серафима Пант