Я хочу послухати тишу…
Вона аж до болю дзвінка.
Невже усі справи залишу
Й нарешті дам волю думкам?
Чи зможу знайти я містечко,
В якому та тиша живе,
Щоб звила ідея гніздечко,
І визріло слово нове?
Я хочу послухати тишу…
Самотній не мріє про це.
Римовану думку запишу,
Змудривши логічне кільце.
І добре, що тиша – це мрія
У суєтнім вирі життя…
В самотності – це ж безнадія,
Нестерпність земного буття.
Я хочу послухати тишу,
Бо плід заборони – смачний.
Та гамірний світ свій не лишу.
Він звичний і рідний такий…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757815
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2017
автор: ЮНата