Життя? Та ніби все стабільно.
Як справи? Дообре, як завжди.
А, чорт. Ніяк не добре. Брешу.
Ти хочеш правди? Що ж, зажди
Про моїх друзів. Вони - поряд.
Сміються, діляться. Дарма.
Я з ними радісно говорю,
В думках шепочучи «сама».
Про мої успіхи: потрохи.
Усе іде своїм шляхом.
Чи я тим тішусь? Може трохи
«Що буде далі?» - я з страхом.
І про любов: ай, я забила
Нема того, хто є «моїм».
Те почуття десь загубила
Піду пройдусь, або поїм.
Прохожі скажуть: «ех, щаслива,
Їй посмішка не сходить з вуст»
А я в думках їм: «то фальшива.
Тільки зізнатися - боюсь».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2017
автор: Tina Volnikova