стигле листя осені
мов шепоче нам дощем.
пам'ять нею зрошена,
стигне кава за віршем...
вікна німо сплять від втоми,
лиш моргають нам часом.
чайник з вечора судомить
все кипить щось перед сном...
терпнуть руки інієм
у передчутті снігів.
стануть хмари синіми,
поки місяць не згорів.
29.10.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757791
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2017
автор: Микита Баян