Коли в душі любові дивний сад
Вже поселивсь і рясно квітне цвітом,
Коли ти не втомився колисать
Чуття, яке тобі дарує літо,
То до землі до рідної любов,
Котра від діда-прадіда далася,
Ота синівська,неспокійна кров,
Що у борні століттями лилася.
Нуртуй, козацька кров, не затихай,
Адже земля під ворога прицілом,
Немає в світі більшого гріха,
Ніж той, як діти власний код* не цінять.
25.10.2017.
* Кодом вважається рідна мова, земля, звичаї рідного краю.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757680
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.10.2017
автор: Ганна Верес