Чувак. Збирай свої манатки і вали з моєї голови
Мене дістало бачити і чути лиш тебе!
Невже так весело знущатись? Йди й разом з собою забери
Свої слова ... і запах ... І манери що так мучили мене...
О сцена.. Навіть тут ти все змінив ...
Я давно у залі бачу лиш тебе.
Я люблю.... Хоча напевно ще ніхто й ніколи не любив
Любов рятує , це ж мене в могилу заведе...
Чому ти досі тут, Моє жахіття наяву?
Невже і справді я твоє і ти моє прокляття?
Чуєш, досить! Я жива і я живу!
Знайди собі без мене в сні заняття.
Як можна з серцем при житті шукати спокій?
Воно шукає лише те що забажало...
А я шукаю , чуєш? Я знайду і зможу!
Хоч вперше все так сильно... Йди геть ... Чи не треба?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2017
автор: Женя Савчук