Кудись ішла порожніми провулками.
Гуляло листя. Вітер шаленів,
Вистукував горіховими стулками.
Здаля паркан високий бовванів.
Спинилась. Зіп'яла́ся завмираючи.
Він і вона… Й освітлене вікно.
А серце рвалось, тіло покидаючи.
Біль. Стукіт. Темрява. Імла. Кіно.
А вітер скаженів… Пітьму долаючи,
Чи йшла, чи пленталась…Не чула ніг.
Чужий… Дружина… Спогади гортаючи,
Спустошена присіла на поріг.
Розбавила вино із лихоманкою.
Роки спливали в пам’яті і… гріх…
Вона була всього лише коханкою…
А там сім’я… Вщух вітер… Падав сніг…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757658
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2017
автор: Галина Брич