... А вітер зриває цвітіння весни:
Летять пелюстки, у танку чудернацькім,
Подібні до снігу... Неначе зненацька
Влетіла зима в мої сни...
Святковою стала, від шовку, земля.
Їй личить біленька весни скатертина.
Це Небо, напевне, малює картину...
А вітер, душа скрипаля,
Вальсує, невтомно, той шовк весняни́й,
Неначе коханий мене, в сновидінні,
Вальсує. Яке ж то красиве томління...
Це справдi танок неземний...
Танцюй мене, милий, в казковому сні...
Так хочеться бути в обіймах кохання...
... Можливо, любов ця яскрава - остання,
Яка народилась в мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2017
автор: Елена Марс