Простіть йому великі дози
Надій на щастя і любов,
Щоб не лилися в нього сльози
І не псувала б розпач кров
Минали дні, минали ночі,
Коли він бачив щастя в снах,
Але розкривши свої очі
Від горя в нього їхав дах.
Його же щастя заблукало
Серед бажань людей чужих,
Веселі пісні їм співало,
А він страждав завжди без них.
Простіть йому за біль страждання,
Що він приніс у білий світ,
За всі даремні намагання
Пожити в щасті кілька літ.
25.10.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757245
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.10.2017
автор: Георгій Грищенко