Довіра

Я  страшенно  боюсь  висоти  –  
Світ  йде  обертом    й  тисне  у  грудях,
А  ти  просиш:
- Зі  мною  лети!
Понад  хмарами  вільними  будем!
Нас  потужність  гарячих  сердець
Донесе  аж  до  сьомого  неба,
Буде  так,  як  ніколи  й  ніде  –  
Я  повірю  й  притиснусь  до  тебе.
Стане  ритмом  єдиним  на  двох
Стук  шалений  між  ребер  й  у  скронях.
Відчуваю  довіри  зв’язок
На  краю  –    у  гарячих  долонях.
Дух  захоплює  мить,  окриля
Неповторність  у  в(сп)ільнім  падінні.
Знизу  вгору  дивися  земля  –
Поєдналися  небом  дві  тіні.
Дріб’язкове  усе,  що  внизу  –
Ні  обмежень!  Ні  болю!  Ні  страху!
Над  реальністю  мрії  несуть  –
І  дарують  любові  наснагу.

Ну,  а  поки  ми  зараз  і  тут  –
Мій  склади  у  рюкзак  парашут!
......а  я  твій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2017
автор: Серафима Пант