Розшукала я край, де зроста медуниця,
Де у трави щоранку ховаються сни,
Де озима і яра, дві щедрі сестриці,
Колосяться у росах і стигнуть вони.
Зветься край цей – дитинством моїм босоногим,
Там метеликів повний ловився сачок.
Там над озером качка в тумані вологім
,, Ках ках, ках” – все збирала свої діточок.
Я тебе розшукала хоча б на хвилину,
Тож дозволь ще мені увійти в рідний дім,
І зі схову забрати щасливу краплину,
Тільки ти, не розвійся в блакиті, як дим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2017
автор: Світлана Петренко