[b]Lenin and Gorky on Capri[/b]
by Alexander Motyl
in "Vanishing Points"
Поступово але неухильно,
чи принаймні з невідворотністю
кризи капіталізму
і тріумфу соціалізму,
Ґорькій ставав страшним занудою,
з його торохтінням про естетичні перваги
мат' i реалізму,
в той же час рішуче відмовляючись
надати пріорітет
класовій боротьбі і пролетаріату.
"Візьміть джелято," сказав Лєнін, роздратовано,
притримуючи свого фетрового капелюха,
коли вони, прогулюючись по Капрі,
спускалися з вітристого пагорба.
Максім, на жаль, не зрозумів натяку,
навіть коли Володя купував йому страч'ятелу
в цукровому ріжку, не що-небудь, і сказав,
"Два ківшики; нєт, краще три,"
марно сподіваючись, що це змусить
замовкнути балакучого Ґорького.
"Чи я Вам розказував про останнє, що я написав?"
Ґорькій усміхався, задоволено облизуючи морозиво,
в той час коли Лєнін стогнав у своє ванільне,
приходячи до думки, що тільки розстрільна команда
із влучних стірільців-робітників
могла б розв'язати цю проблему.
Тимчасом, яким-небудь чином відволіктися
було єдиною альтернативою сомнамбулізму.
"Я буду думати про революцію і народ,"
подумав Лєнін у розпачі,
і хоч він із усіх сил намагався бути спокійним,
його нерви ледве витримували.
Морозиво капало на черевики Лєніна,
коли вони спускалися по Via Krupp,
обходячи її численні повороти,
і він жалкував, що не замовив ще одного ківшика.
"Ні, я буду думати тільки про революцію,"
поклявся Володя з безжалісною рішучістю.
"Зрештою, щодо народу, то тут немає нічого нового,
а шлях до успішної резолюції революції -
це єдине, що важливо для соціалдемократа."
Via повертала то зліва направо,
то справа наліво, коли раптом
вождь пролетаріату пронизливо вереснув:
"Евріка! Я зрозумів, Макс, я зрозумів!"
"Що? Що?" закричав Ґорькій,
і його уважність і такт прокинулуся
від несподіваної зміни настрою Володі.
"Шлях до революції," проголошував Лєнін,
"подібний до Via Krupp.
Партія мусить робити тактичні зиґзаґи
щоб досягти своєї стратегічної мети!"
"Да, да," кивав відсторонено Ґорькій,
втямлюючи підсвідомо,
що Володя і його група
були внутрішньо нездатні
поводити себе як більшість.
О, чорт би його забрав!
Він повернувся до Лєніна:
"Чи я Вам розказував про останнє, що я написав?"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757121
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 25.10.2017
автор: Nemyriv