Знайди мене серед мільйонів,
мільйонів власних сновидінь.
Серед знайомих тобі районів,
серед твоїх нічних видінь.
Знайди мене у голосі вітру,
у шумі листя, в молитві води.
Я втекла в осінню палітру,
обережно, не зверни не туди.
Я стомилась бути сновидінням,
німою сиреною, міражем.
Я потрапляю у сон падінням,
ти мовчиш, це як в серце ножем.
Ми лиш духи в снах одне одного,
знайди мене або відпусти,
зникни, не роби кроку жодного,
можливо, так буде краще, прости.
Збіг обставин, карма, доля,
ми заручники власних снів.
Зрозумій - це справжня неволя,
це дар божий, можливо, чи гнів.
Знайди мене в реальності,
ти знаєш хто я, як мене знайти.
Відкинь усі формальності,
де я, блакитне небо, там ти.
Прокинься...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757022
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2017
автор: Капустинська Галина