Мара зійшла, темінь від чорних крил,
Могутню велич… Скіфію накрила.
В тіні глибокій виповзла з могил,
Й там байстрюка, ординця народила.
Диявол в ранг паскуду цю возвів,
Чужинка Хельга наволоч пригріла.
Щоби воно… споганило Богів,
В Почайні із Добринею втопило.
Розп’ятий світ від болю здичавів,
Зневагу світом підлість покотила.
Насилля й злоба вийшли з берегів,
Від дурману ерейського кадила.
Вже тища літ удалеч відійшло,
Кувалась довго… в українців сила.
Зерном із кісток волхвів проросло,
То матір Леля відродила крила.
Повернем славу й гідність із віків,
І честь свою здаровану Даждьбогом.
Позбавимось одвічних ворогів,
А їх сліди покриєм… некрологом!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757008
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2017
автор: Миколай Волиняк