Листя жовте паде, осипається знов,
А мені все здається, що це моя любов.
Сильний вітер здирає, рве, жбурляє її,
А вона піднімається знову з землі.
Випробовує все, біль і смуток , і жаль
І від себе тікає в невідомую даль.
Й повертається все ж до того,що було,
Бо не може забути ту звабливість його.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2017
автор: Haluna2