Це осіння безмежна гармонія:
На горі засинів терен рясно,
Відцвітається ніжна бегонія,
Відцвілися петунії й айстри.
Листя жовте, багряне, коричневе —
Візерунок із калейдоскопу,
Чи мережево ніжне і вичурне,
А на нім вранці інію попіл.
Вередливий у осені настрій —
То розплачеться, то усміхається.
Мабуть, вітер їй пише сценарій:
Щось закреслює, щось залишається.
Осінь, осінь... З характером жінка,
До вподоби їй гра безкінечна.
Сивини все чіткіш павутинка
Й за минулим печаль безперечна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756974
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.10.2017
автор: Радченко