У чому сенс життя? – одвічне запитання…
На нього кожен день є відповідь своя.
Можливо, ти живеш, щоб зрання й до смеркання
Була хвилина кожна заповнена твоя.
Для когось – вічний труд, для когось – відпочинок,
Для когось – сам процес, комусь – щоб результат.
Один, щоб всім відмовити знайде завжди причину,
А інший безвідмовно допомогти всім рад.
Сьогодні щось пізнав чи дав комусь пораду,
Когось чомусь навчив і сам чогось навчивсь.
Так кожен плідний день несе свої принади
І радість у серця, якщо ти потрудивсь.
І ось прийшов той день, коли ти вдячний Богу,
Що дерево зросло, чи квітка розцвіла.
А цього б не було, коли б на допомогу
Рука твоя трудяща так вчасно не прийшла.
Життя – це дійсно труд – тілесний і духовний.
І кожен обере тут свій пріоритет
І не залежно, як ти виглядаєш зовні,
Твоє життєве кредо враз змінює портрет.
Якщо ти обираєш духовність, доброчинність,
Твої фізичні вади ніхто не поміча.
Бо все твоє єство, уся твоя значимість
В глибоких і бездонних, і сяючих очах.
І з плином часу ти нарешті розумієш,
Що все життя твоє – це тисячі дрібниць.
І ти мудрець, якщо прожити так зумієш,
Не втративши себе, не опустившись ниць.
А визначивши те – суттєве і важливе
Не для слабкої плоті, а те, що для душі.
І справді сильний ти, якщо усе можливе
Зробив, щоб дотягнутись до верхньої межі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756842
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.10.2017
автор: ЮНата