І знову я заплуталась в словах,
Мені їх, як завжди - не вистачає.
Моєї Музи білокрилий птах
Мабуть у вирій з літом відлітає.
В польоті губить пера золоті,
Під жовтим листям осінь їх ховає.
А я збираю самоцвіти ті,
Та, на очах краса кудись зникає.
Благаю Осінь серцем - зачекай!
Але вона ніколи не чекає!..
...В осінній вечір приготую чай,
Від всіх печалей він допомагає.
Закрию штори, запалю свічу,
Закутаюсь пухнастим білим пледом...
І буду смакувати досхочу
Гарячим і пахучим дивом - з медом!
Холодний вітер стукає в вікно,
За звичкою я шум дощу римую...
Що там, надворі, якось - все одно,
Я у раю маленькому царюю!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756818
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.10.2017
автор: majra