Я тобі,присягаюсь, країно
Ти моя найдорожча, св’ята
Україно моя, Україно
Ти у світі одна, золота.
Колосяться жита на Полтаві
Зеленіють в Карпатах ліси
Найдорожчі мої в Станіславі
Це батько, це мати, це ТИ.
Дивлюсь у вікно, десь літаю
Дивлюсь в далечінь в майбуття
Що робити, країно, не знаю
Бо катують тебе все життя.
Десь у сні чую дзвони з далека
Заграва сопілкар про Карпати
У тумані несе щось лелека
То любов,то добро всім до хати.
Теплий вітер подув з Прикарпаття
Посміхаються діти зі сходу
Україна єднає нас, браття,
Тож гукнімо: ,,Не зрадимо роду”.
Над тобою засяяло сонце
В твоє задививсь майбуття
Подивлюся зрання у віконце
Спасибі, скажу, за життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756776
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.10.2017
автор: Володимир Олійник