Тобі одному з серця струн сплету вінок
Тобі одному до душі зведу мости
І ще в уяві мерехтить літа танок
Хоча вже осінь прийняла усі пости.
Яскрава ніч в рудому листі - за вікном.
В осінніх жилах потонув весь неба край
І в цій красі ти застигаєш всім нутром
Тривожить душу не осягнутий ще рай.
Майстриня осінь спокушає на любов
Запалює в душі розпечені вогні
Звільняє серце від самотності оков
І біля тебе бути хочеться мені.
Жадаю руки гріти подихом п'янким
І рахувати стукіт серця в голос твій
Зв'язати наші душі вузликом цупким
І на щоці відчути лоскіт твоїх вій.
Цариця осінь посміхається здаля
Здуває листя з наших схрещених долонь
І присипає світ, як зморене маля
В якому я для тебе бережу вогонь...
Тобі одному шепіт листя осені...
Тебе одного подаровано мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2017
автор: Процак Наталя