Ранкові пусті і сонні вулиці…

Ранкові  пусті  і  сонні  вулиці,
Гуляючи  ними  знаходиш  себе.
Сни  усі  вже  зникли  й  минулися,
Покинули  дивні  видіння  тебе.

Зняли  всі  маски,  гримаси  нещирі,
Немає  вже  більше  фальшивої  гри.
Є  тільки  ти,  єдино  правдивий,
Тому  ти  цей  день  в  свої  руки  бери.

Ранок  прозорий  віддано  тулиться,
Вже  другом  своїм  він  вважає  тебе.
Й  біля  тебе  йде  він  по  вулиці,
Тут  поряд  з  тобою  знаходить  себе.

Крокуєте  вдвох  зустрічаючи  день,
В  пошуках  істин  блукаєте  разом.
Щоб  бачити  мрії  власну  мішень,
І  не  жити,  як  за  вічним  наказом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756746
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2017
автор: Наталія Мосійчук