Хто жив із книгою - жив не дарма.
Вдихав солодкий запах першодруку,
Черпав нетлінну мудрість і науку
З дарованого предками письма.
Той знає силу слова і пера:
Гортаєш за сторінкою сторінку
І спраглими ковтками без зупинку
П'єш із криниці віри і добра.
Тому відкриті сотні світлих див,
І сльози, й смуток, радість до нестями,
І серце автора поміж рядками.
Хто жив із книгою - той двічі жив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756694
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2017
автор: Просто Тетяночка