Ясно все…
Самотні будуть лави
Чужими будуть лаври
Без нас тепер сумуватиме весна
Без нас тепер будемо «ми»
Окремо «я»… окремо «ти»…
Ясно все…
Якось змінились ліхтарі
Якісь примружено сумні
Від нас чомусь ховають теплі очі
Здивовані, як раптово зникли «ми»
Окремо «я»… окремо «ти»…
Ясно все…
Як стало темно…
Зовсім згасли ліхтарі.
Зовсім сам, і ти сама…
І вино обох обійме пледом.
Ясно все…
все недаремно…
Ми аутсайдери в цій грі,
Розпорошені хмелем вина…
Забуті ліхтарями.
Від початку весни – вже мертві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756687
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2017
автор: Віталій Марченко