*
Сумна картина мов ті грати:
Здичілі сад, горожа, хлів…
І поле дурнів коло хати
І нічого крім будяків…
*
Невже цей жереб дав нам Боже:
Хомут, радіючи тягти?
Прийде Герой і допоможе?
Чому ж тріщать у нас хребти?
Ростуть династії роками
Хамелеонів та химер
І цвіркунів із павуками…
І невідлучний шкуродер…
Вони посваряться на людях
Та позаочі мов рідня
Бо в них із глини серце в грудях –
До влади вкупі йде сім'я
За що нам щастя впало Боже –
У спадок виродків борги?
Спасе нас Пастир, допоможе,
Чи позгинає в три дуги?
Росли династії роками
Хамелеонів та химер
І цвіркунів із павуками…
І український Агасфер…
Усе міняється довкола
Але не ті в кого жнива
Лис, коронований престолом…
Крадій, клонований з лайна…
Хіба то Бог надав їм сили
Країну в урвище стягти?
В багнюці хати і могили
Стирчать руїни мов кістки…
Яку пошлеш нам вдачу Боже –
Шматочок сиру з під ворон?
Невже нас голод переможе
І в ситий пожене полон?
Цвітуть династії роками
Хамелеонів та химер
І цвіркунів із павуками…
У президентші йдуть прем’єр…
Кульгава правда віру точить
Приречені хомут тягти?
Або їх Сила перекорчить!
Або ж зігнемось в три дуги
*
Які ще іспити готуєш Боже?
Віддай вже молот ковалю
Чекати поки доля переможе?
Хай люди викують свою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756594
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.10.2017
автор: nтравень