Німий сезон. Поезії ні краплі:
Душа волога, та іще не час.
Стомився виноград, вином набряклий,
Чекати, доки з’явиться Мідас.
А хтось уже гілок торкнувся клена –
І він стоїть черлено-золотий.
І тінь чиясь майнула, мов крізь мене,
Залишивши монетами сліди.
Прокляття силу не збагнеш одразу –
Чеканить промінь жилки на листках.
Цей дар богів не кращий за проказу.
Покайся, царю. Понесе ріка
Лелітки літа. І настане осінь.
І клен зітхне, зронивши жовтий лист.
Не золота – дощу душа попросить
І щоб краплини римами взялись…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756467
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2017
автор: ptaha