Нас осінь покликала в золото жовтня,
Замріяла тихим безлюддям дібров...
Коли я з тобою, то більш не самотня,
Бо ти зігріваєш мене знов і знов.
У вальсі листо́паду ми закружляли
У бе́змірі ніжності, щастя й жаги,
У золоті листя ми пристрасть пізнали
В купе́лі з любові, тепла́ і снаги́.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2017
автор: Наташа Бруснікіна