Вікно… ліхтар… -
Як мало… як багато.
Вино на двох – я один…
Вдихаю дим опісля свята.
Вікно… ліхтар…
Туманом вкрита осінь.
Кімната. Кава. Джаз.
Розстелена холодна постіль.
І осінь… а осінь рве повіки.
Дощем на губи сипле
Холодне жовте листя,
Та прозорі ріки.
Цей жовтень ріже вени
На мостах усіх вогненних міст,
Водою вимиваючи всю злість,
І чистим, повертає знов до мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756385
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2017
автор: Віталій Марченко