На синьому небі хмаринок немає
І Сонце яскраве по літньому сяє.
Та листя з горіха повільно спадає
І в танку осінньому плине-кружляє!
Танцюй, моя осене, разом зі мною – танцюй!
Що танок повільний, хіба він уваги не вартий?
Цілуй, моя осене, грона калини, - цілуй!
Вона виглядає, на Бабине літо, під хатою.
Стежина від хати веде на дорогу,
По ній все життя до мети я прошкую.
Приводила в долю багато тривоги
Та весен щасливих відлуння ще чую.
Танцюй, моя осене, разом зі мною – танцюй!
Що танок повільний, хіба він уваги не вартий?
Цілуй, моя осене, грона калини, - цілуй!
Вона виглядає, на Бабине літо, під хатою.
Коротка пора цього ніжного дару
У сукні барвистій кружляє лісами.
Немов у пожежі берези за яром,
Лиш димом ранковим сивіють тумани.
Танцюй, моя осене, разом зі мною – танцюй!
Що танок повільний, хіба він уваги не вартий?
Цілуй, моя осене, грона калини, - цілуй!
Вона виглядає, на Бабине літо, під хатою.
20.10.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756255
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.10.2017
автор: dovgiy