Чому я бачу світ не так як всі?
Питаю в Бога.Але Він мовчить.
Чому коли радіють всі навколо
у мене як завжди душа болить?
Душа болить за квітами в саду.
Які зів"яли спекою убиті.
Болить душа за ними,бо цвіли
такі розкішні,росами умиті.
Болить душа як вирубають ліс.
Так соромно дивитись йому в вічі.
Чекає тихо смерті і мовчить.
Життя нікому не дається двічі.
Людське життя-чому таке коротке?
І старість мов поношене пальто.
Вмирають молоді.Хвороби,війни.
Від смерті ще в житті не втік ніхто.
Нічого я не зміню на землі.
Не зможу захистити я нікого.
Ні квітів у саду,ні душ людських.
Бо не знайшла до Бога я дорогу.
Я так втомилась жити із жалем.
Із болем,що навічно в моїм серці.
Чому я бачу світ не так як всі?
Питання задаю-навіщо мені все це?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756243
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2017
автор: zhmerinchanka